таким, яке й усе наше повсякденне життя.  

А приготування й зустріч зимових святок у всіх переважно такі ж самі, як і наша міжсвяткова діяльність. Хто чекає Різдвяну зірку, хто – новорічний бій курантів, хто – бучної нагоди мегавечірки. Мені не потрібні ніякі гороскопи та тварини року, ніякі привітання російською, у т.ч. зі старих совкових фільмів чи мультів. А от обговорити наші святкові символи під настрій – цілком 🙂 Тому, що люблю по-можливості створювати відповідне середовище – і не лише для себе й рідних, а і у примноження українського простору довкола. Якісного, звісно, духовного, а не попсового. Це абсолютно необхідно для того, щоб наші діти росли українцями, бо для передачі світогляду й цінностей, як не крути, а потрібне предметне опертя.
 
Тож будемо уважні до його творення, співтворімо навколо український світ з нашими дітьми, рідними та друзями. Якщо ми поки не можемо скинути Йолку, то ми цілком можемо не допустити її на очі, які і всю іншу попсу із зомбоящика. А натомість утверджуймо вдома українські традиції й виходьмо робити це у громадський простір: колядувати й щедрувати, святкувати ДН С.Бандери, потім – свято Злуки і т.п. Знакова система свят нам теж потрібна, як маніфестація нашої духовної та національної ідентичності, ну і для натхнення на відповідну щоденну діяльність та для знайомства з однодумцями 🙂
 
Христос рождається! – Славімо Його справами нашими!

Ну що ж, за всякими клопотами припізнилася я трохи з календарним підходом – приводом Масляної заздалегідь не скористалася, доведеться надолужувати. Але можна підбити цьогорічні підсумки по попередній даті.

.

Колеги, друзі! Мій сценарій по Святому Валентину цього року займав попередні перед 14 лютого дні й тижні – половину першої сторінки результатів пошуку Гугла, причому по різних комбінаціях ключових слів! В різних ресурсах, поставлений мною та слямзений добрими людьми (в подібних випадках я не в претензії, лямзіть й далі побільше!) – уявляєте, скільки людей його прочитало? На жаль, невідомо, скільки разів сценарій було втілено, але в будь-якому разі прочитаний текст відкладеться.

.

Оце дійсно практичне релігієзнавство – використання релігієзнавчих знань для оптимізації українського духовного простору (хто читав типові попсові чи похабні сценарії “свята кохання” – зрозуміє, про що я, а історики можуть оцінити мою високопілотажну творчу роботу 😉 )

.

Отож, колеги, в наступ!

 

Українці, як відомо, народ не лише живучий, але й романтичний. Не вдаючись наразі у рефлексії, чи не занадто, бува, в нього другої якості, і які б зараз були, можливо, й доречнішими, продовжимо аналізувати, що  в нашому річному циклі можна використати для розбудови здорового українського простору (як культурного-духовного, так і не лише…)

Ото я вже тут, у блоґу, відірвуся з неканонічним  🙂 вступом – мене ж-бо все й цікавить якраз з огляду на саме таку користь 😉

Отже, після Різдвяних святок з газо-удавними “подарунками”, й перед невідомо-якою майбутньою весною, ще до настання котрої нас лякають відключеннями тепла і газу, наближається чергове дискусійне в нас святкове число: 14 лютого – День святого Валентина. З цього приводу я написала спеціально для журналістів – що з тим днем робити 🙂

До речі, Мощі св.Валентина зберігаються в церкві УГКЦ на Львівщині

(більше…)