100_2586-1Дякую тобі, Господи, за ще один День святого Валентина, який ми святкуємо як одне з таких наших, теплих родинних свят.
 
Поруч з найкращими подарунками, якими є ні з чим незрівнянне щастя життя в любові з чоловіком та всіма рідними, сьогодні я маю ще й чудовий професійний подарунок, котрий є водночас для мене й особистим та національним: оце мудре слово справжнього Пастиря, якому дай, Боже, успіхів у його душпастирській праці. 
 
Святий Валентине, не забувай нас і надалі, ми ж-бо працюємо на одну справу 🙂
 

Слово православного пастиря на 14 лютого

 
від користувача Yevhen Zapletnyuk
з 14 лютого 2013 р. о 12:35 ·

Дорогі брати і сестри! Щиро вітаю вас із Святом усіх закоханих! Якщо ви думаєте, що у вашому житті буде щось більш важливе за Любов – ви помиляєтесь. І доки всі сперечаються про те, чи варто нам святкувати, чи не варто, я закликаю всіх (більше…)

Шановні колеги! Я в глибокому шоці від того, що майже не зустріла нікого з Вас та взагалі з відомих фахівців серед зареєстрованих користувачів в українській Вікіпедії (принаймні в трьох її неостанніх тематичних розділах: Україна, історія, релігія). Не може ж бути, щоб я майже одна була така дивачка, яка на халяву ставить матеріали в найбільш відвідуваний школярами та студиками інтернет-ресурс! Невже Ви пишете там під псевдами чи незареєстровані (тоді чому?)

Я розумію, що Вікіпедія – це не науковий ресурс, і не гонорарний, і не похвалять за участь в ньому, і в плани-звіти не запишеш, і невдячний може бути (бо редагують хто завгодно). Однак, їм все одно найбільше користуються “середні” українські учні. То що, хай і далі вони переважно “розминаються” з кращими науковими продуктами, які поставлені деінде? Вас це влаштовує?

Якраз вчасно побачила свіженьке число 🙂 Отже, 14 лютого в греко-католицькому календарі для підлітків.

І поради щодо “валентинкових” побачень:

 

Цілком підтримую таку політику: не заборони, а спрямування, роз”яснення та одухотворення.

З останнього на моєму блогу РІСУ

Вчора стався день, насичений всілякою інформацією для роздумів.

Глянувши у вікно, я побачила, як навпроти нашого будинку чоловік з сусіднього натхненно розфарбовує сіру фасадну стіну квартири (на першому поверсі) в жовто-блакитні кольори…

Науковець взагалі буває лише на сторінках фантастичних романів. На моє переконання, кожен український науковець у своїй галузі має не лише вивчати щось на користь Україні, але й пропагувати все краще (що вивчає) створене, набуте, застосовуване в Україні, все, що втілене й втілюється в українських традиціях. Перш ніж щось, критикуючи, відкидати, пам”ятаймо, що ми не перші прийшли на світ на цій землі. Якщо ми хочемо, щоб вона залишалася наша, плекаймо й розвиваймо українські традиції, і якщо не хочемо попастися під чужих брахманів, підтримуймо – конструктивно – своїх…

П.С. прикметний текст “Різдвяно-новорічні контрасти

 

Українці, як відомо, народ не лише живучий, але й романтичний. Не вдаючись наразі у рефлексії, чи не занадто, бува, в нього другої якості, і які б зараз були, можливо, й доречнішими, продовжимо аналізувати, що  в нашому річному циклі можна використати для розбудови здорового українського простору (як культурного-духовного, так і не лише…)

Ото я вже тут, у блоґу, відірвуся з неканонічним  🙂 вступом – мене ж-бо все й цікавить якраз з огляду на саме таку користь 😉

Отже, після Різдвяних святок з газо-удавними “подарунками”, й перед невідомо-якою майбутньою весною, ще до настання котрої нас лякають відключеннями тепла і газу, наближається чергове дискусійне в нас святкове число: 14 лютого – День святого Валентина. З цього приводу я написала спеціально для журналістів – що з тим днем робити 🙂

До речі, Мощі св.Валентина зберігаються в церкві УГКЦ на Львівщині

(більше…)