Моя стаття для Дзеркала тижня

Чи хтось бачив над Києвом, щоб летів великий білий птах? Ні? Правда, немає впевненості, що багато киян впізнали б лебедя в небі, а тим паче –  його голос. Більшості й угору нема коли глянути. А от авторка статті з далекого свого дитинства пам’ятає, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя над Подолом старші сусідки.

Зараз дуже мало хто в Києві знає, яке відношення це має до можливого потопу. (більше…)

Це ще одна моя публікація у Дзеркалі тижня”, присвячена Великодній тематиці , вийшла під назвою “Великодні святки у старому Києві”.  Подяка за співпрацю Катерині Щоткіній – вона не лише досвідчений працівник ЗМІ,  але й на нашій, релігієзнавчій тематиці добре знається.

Ось повний текст статті:

Київська міська побутова культура, буденні та святкові звичаї нараховують кільканадцять століть, і, попри всі вітри й лихоліття, що пронеслися над стольним градом, їх оригінальні елементи збереглися в переданні старих київських родів. Хоч і небагато таких в Києві лишилося, однак всіх не вижили й не розсіяли, а відтак їх нащадки можуть ділитися київською автентикою.

А вона не обмежується фольклорною архаїкою билин часів Київської Руси, сюжетами чудових «Легенд старокиївських» Наталени Королеви, популярними оповідками про Лису гору та київських відьом. Старі кияни залюбки переповідали, особливо на свята, віршовані твори киян-учасників хрестових походів, спудеї співали київські канти. Популярними були пісні-пересмішки київських майстрових та пісні-розповіді про свої подорожі київських купців, київські романси. Під час Великодніх святок відкривався «сезон» весняних дитячих ігор, молодіжних залицянь, дорослі бавилися в «лопатки» – своєрідний київський «теніс». Тоді ж відбувалися традиційні київські магістратські весняні гуляння. (більше…)

Зустрічаємо Великдень: як це робили в старому Києві під такою назвою ця моя стаття вийшла в Дзеркалі тижня, у трохи скороченому варіанті. Дякую Катерині Щоткіній за співпрацю.

Великодній кошик

Коли мова заходить про народні традиції, зазвичай згадують в першу чергу такі, що побутували – в тому чи іншому втіленні – по всій Україні, та підтримувалися, хоча б частково, більше по селах та невеликих містечках. Не бракує описів виготовлення великодніх писанок та іншої святкової продукції і смаколиків, та й купити це все тепер не проблема. Це добре, однак в кожній місцевості були й свої, особливі звичаї, прийоми та рецепти. (більше…)