Матеріали-РКЦ


Продовжую тему 🙂 Цього разу – на сайті “Релігія в Україні” – статтею “Україна напередодні Дня святого Валентина”. 

Фрагменти зі статті з думками священослужителів та науковців:

Православні критикують. Пропонують альтернативу у вигляді дня св.подружжя Петра і Февронії. В Росії подекуди взагалі забороняють святкувати. Але, Україна ж кордоцентрична 🙂 14 лютого 2008 р. в Києві митрополит Володимир (Сабодан) освятив храм в ім”я св.Валентина

Католики роз”яснюють, як не слід святкувати і як варто, навіть деякі протестанти не проти святкування.

Читайте також про філософську оду коханню та про релігієзнавців, які не такі непрактичні, щоб бути чоботарями без чобіт 😉 (більше…)

Advertisements

Щось мене ця тема не відпускає, а точніше, “стукає” до мене вже котрий рік в цей час. Хоча напередодні, в кінці січня, притягають увагу (включену 😉 ) такі знакові для України дати, як День Соборності та День пам”яті героїв Крут.  З цього приводу я казала в прямому ефірі радіо Марія: “зараз такі часи, що наче й не до сентиментів, але що поробиш, треба працювати і на перспективу… (тим паче що) є між цими темами певний зв’язок: мені старші родичі свого часу розповідали, що серед юнаків-крутянців був один заручений Валентин, який репетирував відповідну роль в любительському театрі у Києві, за старокиївською легендою… Так от, серед його речей знайшли чернетки віршів для спектаклю, які він присвятив своїй коханій. Отож, якщо навіть вони – тоді – встигали любити та говорити про кохання, то і нам сам Бог велів.”

Переглядаючи публікації з цієї теми в цьогорічному інтернеті, натрапила тут на твердження, яке справедливості ради маю прокоментувати. Я точно пам”ятала, що бачила в українському календарі РКЦ (“Кредо”, настінний) напис біля 14 лютого, який недвозначно констатує: на цю дату приходиться день спомину св.Валентина з Терні, мученика. Ось знайшла цей календар.

 

Можливо, чомусь? св.Валентин обрав мене, і через мене хоче щось сказати? Навіть і не знаю, який смайлик сюди поставити, щоб був задумливий та теплий, запитуючий та обнадійливий. 

d0b7d0b0d0bfd0b0d0bbd0b5d0bdd0bdd18f-d0b2d0b5d0bbd0b8d0bad0bed0b4d0bdd18cd0bed0b3d0be-d0b2d0bed0b3d0bdd18e20092На цей Великдень встигла небагато зібрати матеріалу, от хіба що запалення великоднього вогню – така енергетична фотка.

Форма, звісно, це ще не зміст, але останній має подаватися в певних формах, опредмечених, що особливо важливо для дітей. То ж я радію тому, що великодні символи востребувані 🙂

І мені дуже подобається свідоме сусідство сакральної та національної символіки як вільне ствердження нашої ідентичності. Українська національна ідентичність (як і здорова духовна ідентичність в тих чи інших конфесійних та світоглядних формах) – це наш квиток в завтрашній день, який ми маємо сотворити для себе й наших дітей. “Ви – діти Творця, й поводьтеся, як діти Творця” 😉

Вчора, 3 травня, зробила кілька характерних фото на храмовому святі собору святого Олександра в Києві.

d185d180d0b0d0bcd0bed0b2d0b5-d181d0b2d18fd182d0be2009-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b0-d0b2d185d196d0b4

От що мені, зокрема, подобається – українські прапорці 🙂 І це не лише на фасаді, біля центрального входу, але й на бічному, у дворі, де з вулиці не видно й зазвичай зачинено, і ходять тільки свої.

d183d0bad180d0bfd180d0b0d0bfd0bed180d186d196-d180d0bed0b7d0bad0bbd0b0d0b4-d181d0bbd183d0b6d0b1-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bd d183d0bad180d0bfd180d0b0d0bfd0bed180d186d196-d0b1d196d187d0bdd0b8d0b9d0b2d185d196d0b4-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b0

Ну і біля входу в єпископську резиденцію 🙂

d183d0bad180d0bfd180d0b0d0bfd0bed180d186d196-d194d0bfd0b8d181d0bad0bed0bfd180d0b5d0b7d0b8d0b4d0b5d0bdd186d196d18f-d181d0b2d0bed0bbd0b5

Йдемо в середину. Вівтарний престол прикрашений корзинами з жовтими і блакитними хризантемами.

d0bad0b2d196d182d0b8-d0b2d0b8d188d0b8d0b2d0b0d0bdd0bad0b0-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b0

З дітьми там працюють досить ефективно. Коли я дивлюся на цих дітей, думаю, що їм дуже пощастило – вони отримують здорове духовне щеплення 🙂 та мають достойне товариство як однолітків, так і виховників. “Дитячий” священик в соборі святого Олександра – просто диво, дитячий Пастир і Педагог-психолог дійсно від Бога, і дуже віддані своєму покликанню виховниць – сестри.

d0b4d196d182d0b8-d181d0b2d18fd182d196-d0b4d0b0d180d0b8-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b01 d0b4d196d182d0b8-d0b2-d0bfd180d0bed186d0b5d181d196d197-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b0

Абсолютна більшість з більше тисячи віруючих пішли до причастя.

d0b4d0be-d181d0bfd0bed0b2d196d0b4d196-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b0-d185d180d0b0d0bcd0bed0b2d0b5-d181d0b2d18fd182

d0bfd180d0b8d187d0b0d181d182d18f-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b0

Благословення дітей та молоді. Що посієш – те й пожнеш… Приємна в мене спеціалізація 🙂

d0b1d0bbd0b0d0b3d0bed181d0bbd0bed0b2d196d0bdd0bdd18f-d0b4d196d182d0b5d0b9-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b0-d185d180 d0b1d0bbd0b0d0b3d0bed181d0bbd0bed0b2d196d0bdd0bdd18f-d0bcd0bed0bbd0bed0b4d196-d181d0b2d0bed0bbd0b5d0bad181d0b0d0bdd0b4d180d0b01

Як мене повідомили батьки з Пласту, в Києві нарешті відкривається загальноосвітня католицька школа. Ще кілька років тому я, як дослідник, спілкувалася з приводу цієї ідеї з єпрископом РКЦУ Станіславом Широкорадюком. Знаю, що батьки-католики давно мріяли про таку школу для своїх дітей. Тоді серед батьків київських парафіян римо- та греко-католиків розповсюджували анкети, щоб з”ясувати кількість бажаючих віддати своїх дітлахів в таку школу – і 6 тис. анкет не вистачило!

Тепер, здається, справа нарешті зрушила з місця. Заздрю тим батькам і дітям (не залежно від їх віросповідання чи його відсутності), котрі назвуть майбутню цю школу своєю. Адже відомо, що католицькі гімназії та університети в усьому світі користуються заслуженою репутацією добротних класичних навчальних закладів з моральною, творчою та високоінтелектуальною атмосферою. Навіть японці користуються їх послугами. Хочеться побажати успішного заснування школи та успіхів її вчителям та вихованцям. (більше…)